«НАДІЯ ТА ЖИТЛО ДЛЯ ДІТЕЙ»:
НОВА МОДЕЛЬ ЗАХИСТУ

«НАДІЯ ТА ЖИТЛО ДЛЯ ДІТЕЙ»:
НОВА МОДЕЛЬ ЗАХИСТУ
Історія цієї благодійної організації почалася в Україні 21 рік назад. За цей час завдяки їй на світ з'явилося 65 українських будинків сімейного типу.

І саме в "Надія і житло для дітей" розробили першу програму підготовки прийомних батьків, підготували зміни до національного законодавства щодо розвитку прийомної опіки.
Це єдина організація в нашій країні, яка має досвід впровадження деінституціалізації на місцевому рівні. Під цим терміном криється дуже важлива реформа, мета якої – створити такі умови, щоб потреба в інтернатах та дитячих будинках просто зникла.

Для поширення моделі представники "Надія і житло для дітей" розробили посібник з досвідом реформування системи захисту дітей на районному рівні, підготували тренерів, які навчають фахівців як це робити в інших регіонах. «Ми віримо, що найкраще місце для дитини – сім'я, де її люблять і захищають», - таке кредо у людей, які працюють над реалізацією права кожної дитини на виховання в сімейному середовищі.
ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ
Hope and homes for children - міжнародна організація, яка працює у понад 30-ти країнах світу. Вона була заснована в 1994 році полковником Марком Куком та його дружиною.

Перше, що він зробив, створивши її, - відбудував розбомблений під час сербсько-хорватського конфлікту інтернат в Сараєво (Боснія). Але згодом він розвернув діяльність на 180 градусів. Організація спрямувала зусилля на зміну системи догляду й виховання дітей, де інтереси дитини - на першому місці і де дитині потрібна сім'я, а не інтернат.

«Інтернати виникли тоді, коли через війни була велика кількість сиріт. Зараз в Україні 92% дітей, які знаходяться в інституційних закладах, мають батьків. Але через фінансову скруту чи інші негаразди вони не можуть утримувати своїх дітей, або ж не можуть забезпечити освітою через відсутність інклюзії в школах в громадах, де вони проживають. Якщо вчасно підтримати таку родину, розвивати послуги для дітей і сімей,

можна уникнути того, що дитина потрапить до інтернату», - пояснює один з основних механізмів роботи організації Дарія Байрак, менеджер з комунікацій благодійної організації «Надія та житло для дітей» в Україні.

З'явилася вона в Україні у 1998 році. І починала свою діяльність з однієї-єдиної людини – Галини Постолюк. Вона об'їздила всю Україну в пошуках сімей, які були готові прийняти дітей у дитячі будинки сімейного типу.
Галина Постолюк, початок діяльності благодійної організації у 1998 році
Зараз пані Галина – директор регіонального офісу Міжнародної благодійної організації «Надія та житло для дітей». І під її керівництвом працює 10 людей.
Частина команди регіонального офісу Міжнародної благодійної організації «Надія та житло для дітей» у 2020 році
ВДОМА І СТІНИ ЛІКУЮТЬ
Організація захищає дітей з перших хвилин життя. В 2002 році була розпочата програма, спрямована на попередження відмови матерів від новонароджених дітей в пологових будинках. «Ми створили модель центрів матері і дитини. Перший такий центр відкрили в Херсоні, згодом в Київській області (м.Фастів), а потім вони з'явились і в інших регіонах.

В 50% випадків, коли жінка хоче відмовитися від дитини, це можна попередити, якщо надати їй кваліфіковану допомогу», - розповідає Галина Постолюк.
Галина Постолюк, директор регіонального офісу Міжнародної благодійної організації «Надія та житло для дітей»
Також «Надія та житло для дітей» розробила і впровадила модель центрів соціальної підтримки дітей і сімей, які надають комплекс соціальних і реабілітаційних послуг дітям і сім'ям в громадах. Один з таких центрів «Добре вдома» у Дніпровському районі (Дніпропетровська область) слугує навчальною площадкою для усіх, хто хоче перейняти досвід.

У співпраці з ЮНІСЕФ та партнерськими організаціями з української мережі за права дитини "Надія і житло для дітей" впроваджує проект «Спільно» в 12 громадах Донецької та Луганської області. «В рамках цього проекту ми працюємо з місцевою владою та соціальними службами над тим, щоб у громаді з'явились послуги для сімей та дітей», - коментує Дарія Байрак.

«Одна з них – послуга раннього втручання. Наприклад, якщо дитина народжується з порушеннями розвитку, то батьки часто розгублені і не знають як бути з такою дитиною, не знають як її доглядати і розвивати. Буває так, що лікарі радять влаштувати дитину до закладу, де про неї подбають спеціалісти. І ось тут дуже важливо надати сім'ї підтримку, в першу чергу психолога, а надалі цілої команди фахівців (логопед, лікар-невролог, реабілітолог), які зроблять діагностику і разом з батьками працюватимуть над індивідуальною програмою розвитку і реабілітації кожної дитини. І при цьому дитина буде вдома, з рідними.
Дарія Байрак, менеджер з комунікацій благодійної організації «Надія та житло для дітей» в Україні
Так сталося з Вікторією, яка народилася з ДЦП. Батьки не відмовилися від неї, і завдяки їх наполегливій праці, а також допомозі спеціалістів вдалося в буквальному сенсі поставити її на ноги. Зараз дівчинка ходить у звичайну школу і майже не відрізняється від своїх однолітків. В інтернаті такого б дива не сталося, впевнена Дарія Байрак, адже дитині для повноцінного розвитку потрібна підтримка батьків.
ДОЛАЄМО COVID-19 РАЗОМ
Карантин, викликаний коронавірусом, став справжнім випробуванням для всієї країни, а особливо для сімей, яких в організації «Надія та житло для дітей» називають вразливими.

«Хтось з батьків втратив роботу, когось відправили в неоплачувану відпустку. Плюс до того діти залишилися без безкоштовного харчування, яке в них було в школі, - коментує Галина Постолюк. – Ми розуміли, що карантин дуже сильно вдарить по сім'ям, з якими ми працюємо або колись працювали.
Разом із соціальними службами в Дніпровському районі Дніпропетровської області ми підготували списки родин, які найбільше потребували допомоги. Під час першої такої акції ми ми надали допомогу 86 сім'ям із 226 дітьми.
Через деякий час ще 73 сімей (192 дитини), в яких лише один з батьків (мати або батько) піклується про дітей, отримали продуктові набори, що стало можливим завдяки співпраці з організацією «Клуб Добродіїв». Переважна більшість сімей багатодітні, тому їм в багато разів складніше впоратися з усіма проблемами».
Під час візитів була можливість оцінити умови, в яких живуть діти і вчасно зреагувати коли потрібна додаткова допомога. У більшості родин, за словами Галини, незважаючи на бідність, батьки піклувалися про своїх дітей.
ЯК ДОПОМОГТИ
Головна мета діяльності організації «Надія та житло для дітей» - створити умови для того, щоб інтернати залишилися в минулому. Тому, за словами Дарії Байрак, найсуттєвішою допомогою для них стане, якщо люди будуть спрямовувати допомогу сім'ям, а не інтернатам. "Це може зберегти сім'ю для дитини, яка виросте поруч з важливими для неї дорослими, у колі друзів і родичів, інтегрована в соціальне життя.
Щоб дізнатися, кому реально потрібна допомога, за посиланням можна знайти свої місто, район і зателефонувати до найближчого Центру соціальних служб для сім'ї, дітей, молоді. Скажіть, що хочете підтримати сім'ю у скруті, вам підкажуть потреби й скоординують далі", - радить Дарія.
Можна допомогти організації і грошима. Стати благодійником доволі просто – треба зайти за посиланням. Також можна записатися в ряди волонтерів. Для цього потрібно залишити заявку на сайті організації.
Олена Токарчук
* Світлини для фотоісторії надані БО «Надія та житло для дітей»
Змінити світ можеш і ТИ!
#GOZNAMY

ІНШІ ІСТОРІЇ